ПАНІКА у період пандемії. Як уникнути негативних наслідків
Інколи у житті людини виникають відчуття, що світ перевернувся з ніг на голову, що все йде шкереберть, що відбувається щось жахливе? Тоді ми ставимо собі питання: «ЧОМУ? ЧОМУ ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ САМЕ ЗІ МНОЮ?» Виникає відчуття паніки. У такі моменти може здаватися, що з вами відбувається щось дійсно жахливе? Наприклад, що у вас психічне захворювання, що втрачаєте глузд або вже збожеволіли, що помираєте, що виставили себе на посміховисько? Страхів так само багато, які людей, що панікують. За статистикою, всередньому, один з десятьох людей усвоєму житті пережив принаймні одну панічну атаку. З самого початку ми неправильно ставимо питання, не «ЧОМУ», а - «ДЛЯ ЧОГО? З ЯКОЮ МЕТОЮ?». Можливо, ми щось зробили не так, варто «зупинитися» і провести аналіз свого «Я» - рефлексію. Але людині властиво постійно піддаватися сумнівам і шукати винним когось, а не себе.
За своєю природою більшість людей є конформними, оскільки інстинкт самозбереження переважає над усіма іншими. У той же час не можна стверджувати, що конформність завжди адаптивна, а нонконформність - ні. Існують ситуації, у яких конформність може виявитися руйнівною й призвести до трагічних наслідків. І це зрозуміло, але коли конформність занадто висока, то ми піддаємося думці натовпу, діємо так, як діє маса… Як би не було, але коли ви вранці відкриваєте Інтернет сторінку й читаєте нову офіційну версію (складену для приховування істини), що змінила вчорашню офіційну версію, то починаєте вірити, що сьогоднішня Інтернет новина і є істина. Виявляється, що схильність індивіда до конформності під впливом групового тиску залишається приблизно однаковою і мало залежить від того, чи складається ця одностайна більшість усього із трьох членів групи, чи із двадцяти, тобто не так важливо чи ви прочитаєте в Інтернеті цю інформацію з трьох джерел, чи з двадцяти... Тут можна посперечатися, недарма ж існує вислів «Крапля камінь точить», це означає, що чим більше ви отримаєте негативної інформації, тим швидше ви піддаєтеся паніці.
Перебуваючи під дією групової думки, людина позбавляється частини своїх індивідуальних характеристик, а її поведінка починає залежати від інформації, отриманої від оточуючих її людей. Паніку відрізняє нездатність до усвідомлення власних дій, сильно розвинена уява, емоційна заразливість, сугестивність і безвідповідальність. Під поняттям паніка слід розуміти один з видів поведінки натовпу, який знаходиться в умовах поведінкової невизначеності, в підвищеному емоційному збудженні від безконтрольного почуття страху.
Згідно з думкою вченого В. Бехтерєва [2], паніка нерозривно пов'язана з інстинктом самозбереження, який проявляється у особистості незалежно від її інтелектуального рівня та є сигналом тривоги в небезпечній ситуації. В основі паніки лежить страх – тривога, що виникає як результат переживання безпорадності перед реальною чи уявною небезпекою, породження некерованої, нерегульованої поведінки людей, іноді з повною втратою самоконтролю, нездатністю реагувати на заклики, з втратою почуття обов'язку і честі. Варто відзначити, що страх, який охоплює натовп в хвилини дійсної або уявної небезпеки має заразливий характер.
Особливістю панічного стану є те, що він «актуалізує інстинкти правої півкулі мозку (права півкуля мозку мислить образами, почуттями, а не розумом, на відміну від логіки лівої півкулі). Тому свідомість індивіда блокується. Така людина на якийсь час перестає мислити. І гору беруть несвідомі, ниці інстинкти, людина починає виконувати команди правої півкулі мозку. Цензура психіки, з її критичним аналізом до будь-яких надходжень із зовнішнього світу інформації, знаходиться в лівій півкулі. А ліва півкуля частково заблокована в результаті надмірної активації правої півкулі» [4].
Згідно з Г. Андрєєвою, «паніка – це певний емоційний стан, що є наслідком дефіциту інформації про яку-небудь новину, або надлишку цієї інформації» [1]. Це може викликати виникнення низки негативних психологічних наслідків, зокрема появу панічних настроїв серед населення. Наслідки панічної поведінки та панічних настроїв у суспільстві можуть виражатися у масовій депресії, підвищенні рівня смертності та зниження народжуваності.
Феномен паніки має складний характер для досліджень, який зумовлений раптовістю її виникненням, а також складністю в ситуації паніки залишатися спостерігачем, оскільки будь-яка людина, яка опинилася «всередині» системи паніки, в тій або іншій мірі піддається їй.
Напад паніки можна впізнати за такими головними ознаками:
- стається раптово;
- супроводжується сильними почуттями страху і неспокою;
- пік інтенсивних переживань триває відносно коротко. Під час атаки вам може здаватися, що вона триває нескінчену кількість часу, а після неї залишається неприємне відчуття ще на деякий період.
На перший погляд, панічна атака виникає несподівано і нічим незумовлена. Вона підкорює собі тіло, думки та поведінку людини.
Тілесні симптоми, які виникають найчастіше у період пандемії, такі: біль у горлі, прискорене, посилене серцебиття або «завмирання серця», підвищений тиск, дуже часте дихання, відчуття нестачі повітря, біль у грудях, біль голови, запаморочення, відчуття втрати притомності, тремтіння, відчуття нереальності. О, здається у мене все це є! Мені кінець! Ми навіть не вчитуємося у статистику, яка говорить про те, що смертність не є значно вищою, ніж зазвичай. Ми не аналізуємо, що не кожен заражений коронавірусом помирає. Не факт, що у більшості населення його немає. Інша справа, який імунітет у різних людей, як організм тої чи іншої людини «навчений» справлятися з подібними чужорідними агентами у нашому тілі…
Але, де там…. панічні атаки приносять думки про те, щомає статися щось жахливе, наприклад: «Я обов’язково заразилалася інфекцією, бо вчора виходила у магазин», «Я не зможу дихати тазадихнусь», «Мені ніхто не допоможе, бо поки приїде швидка, то я помру», «Я помру…» - ось один із варіантів перебігу життєвої вистави під назвою «Паніка від коронавірусу».
Люди із здоровою психікою зазвичай намагаються якнайшвидше позбутися неприємних думок або щось зробити, щоб відчути себе знов у безпеці. Ще однією стратегією є уникання ситуацій або локацій, де може статися панічна атака. Часом, через переконання, що небезпека реальна істрашна, люди викликають швидку або лікаря.
Насправді, панічні атаки не завдають людині шкоди, не позбавляють розуму, вони не тривають вічно. Через панічну атаку неможливо померти або збожеволіти. Це дуже неприємне відчуття, а не реальна небезпека. Людський організм влаштований таким чином, що може упоратися зрізними викликами, у тому числі й зі страхом.
Тепер, коли ми знаємо і розуміємо, що відбувається певне навіювання і самонавіювання потрібно розібратися, як врятуватися від ПАНІКИ у період пандемії. Світ у страху. Страх і паніка затиснули людину в лещата, ввели в анабіоз, позбавляють людяності. Люди не можуть адекватно мислити, реагувати, тверезо приймати рішення, перестають якісно виконувати свої обов'язки, дратуються і зляться на інших. Але, пам’ятаймо, що існує адаптація до паніки. Відповідно до законів психології рано чи пізно народ втомиться панікувати, тому що почнуться звичайні психічні процеси і зміниться ставлення до того, що відбувається.
Як врятуватися від ПАНІКИ у період пандемії:
- Перше, що потрібно зробити, – перервати ланцюжок «страх – адреналін – страх». Страх лише ускладнює епідемію. При виникненні страху адреналін мобілізує внутрішні резерви організму, у зв’язку з чим дістав назву «стресорного» гормону. Біологічна дія адреналіну значною мірою подібна до ефектів збудження симпатичної нервової системи — посилює ЧСС і силу серцевих скорочень, підвищує тиск крові, розширює капіляри, послаблює гладкі м’язи бронхів, кишок і сечового міхура. Встановлено, що адреналін є медіатором, що опосередковує дію симпатичної нервової системи у ссавців (у людини, у тому числі). Механізм впливу адреналіну на метаболічні процеси реалізується через аденілатциклазну систему. Синтез адреналіну в організмі здійснюється за такою схемою: тирозин → ДОФА → дофамін → норадреналін → адреналін [3].
- Постійний моніторинг «що ж ще страшного сталося?» позбавляє нас можливості бачити, а що хорошого відбувається навколо. А навколо весна, сонце, квіти, аромати, посмішка синочка чи дочки, внука чи внучки…
- Кожен українець повинен оцінювати інформацію про перебіг епідеміологічної ситуації в країні максимально об’єктивно і не піддаватися страхові. Потрібно задуматися над ситуацією і допомогти іншим. Або, як мінімум, поставитися до отриманої інформації більш аналітично і тверезо.
- Пошукайте тематичні спільноти, які позитивно і з гумором описують ситуацію. Хіба ви не помічали, якщо цікавитеся певною інформацією в Інтернеті, то через деякий час саме ця інформація «вилазить» вам у стрічку новин…
- Важливо зрозуміти, що панічна атака починається від миттєвого потоку думок. Думка про те, що «я вийду з дому, на мене хтось чхне і я заражуся, тоді я можу померти» викликає паніку. Тому важливо зрозуміти, яка думка запускає тривогу.
- Дуже добре допомагають розслабитися та відволіктися від проблем прослуховування музики, танці, малювання, шиття, вишивання, handmade і т.і
- Фізичні навантаження. Коли ти отримуєш фізичне навантаження, воно наче витискає моральне, а під час силового тренінгу виділяється гормон щастя – ендорфін. Щодо фізичних вправ, потрібно завжди дотримуватися балансу — кардіо, силових вправ, вправ на розтяжку, а також вправ на координацію. Якщо ви взагалі раніше регулярно не займалися спортом, то базова загальна зарядка — 20-25 хвилин, з бігом на місці і присіданнями — дасть непоганий результат. Головне — регулярність.
- Робіть щодня дихальні вправи. Це допоможе запобігти панічним атакам та зменшити стрес, коли таке стається. Крім цього, можете спробувати освоїти практику медитації, що також допомагає заспокоїтися та брати під контроль ситуацію.
- Корисно гуляти і дихати свіжим повітрям, щоб насичувати організм киснем. Це важливо не тільки для органів дихання, але і для кровообігу (не обов’язково виходити туди, де є люди, краще йти у ліс, парк, озеро і т.і.). Якнайбільше бути на сонці.
- Використовуйте гумор при небезпеці виникнення й на ранній стадії розвитку паніки, який сприяє зняттю панічної напруги.
Наш порятунок – у наших руках, вірніше – у наших думках....
Палько Тетяна,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри педагогіки та психології ЗІППО
Використані джерела:
- Андреева Г. М. Социальная психология: [учебник для высших учебных заведении] / Г. М. Андреева. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 384 с.
- Бехтерев В. М. Избранные работы по социальной психологии / В. М. Бехтерев. – М. : «Наука», 1994 г. – 400 с.
- Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О. Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Химическая энциклопедия. — М., 1988.
- Зелінський С. А. Психотехнології гіпнотичного маніпулювання свідомістю. URL: psyfactor.org/lib/zelinski2-12.htm
- Левонтин Р. Людська індивідуальність: спадковість і середовище. - К, 1993.
- Фром Е. Анатомія людської деструктивності. - К., 2002.
- https://altera.kiev.ua/blog/50-vas-ataku-panika-kognitivno-povedinkoviy-psihoterapevt-pro-panichni-ataki/